2017-02-14

2017-02-14

Найзручнішу форму адміністрування будинку мають вибрати мешканці, а не самоврядування

Спільнота будинку сама може вільно вибирати, як піклуватися своєю багатоповерхівкою. Зовсім неважливо, що рекомендують політики, представники самоврядування чи управлінці адміністратора житлових приміщень. Адже у випадку прийняття рішення про здійснення догляду за будинку самим, мешканці приймають і ризик зіткнутися з набагато більшими викликами, наприклад, постраждати від непрофесіональних дій голови будинку. У той же час, адміністраторові житлових приміщень не важливо, яку форму виберуть мешканці – він має надати якісні послуги у будь-якому випадку.

Правові акти регламентують три форми управління багатоквартирних будинків і догляду за ними: діяльність згідно договору спільної діяльності, наймання адміністратора будинку та товариство власників житла. Усі форми мають і переваги, і недоліки, але мешканці мають право самі вибрати, яка форма для них є найбільш прийнятною. У той же час адміністратор повинен гарантувати, щоб послуги по адмініструванню багатоквартирних будинків, які надаються мешканцям, були якісними.

«Виникають розмови, начебто адміністратори житлових приміщень є налаштовані проти створення товариств власників житла. Ми хочемо це спростувати, адже маємо не один приклад успішної праці з такими товариствами: лише у Вільнюсі ми підписали договори про співпрацю з 16 товариствами товариство власників житла, у всій Литві – більше 50 і успішно співпрацюємо уже не один рік. Щоправда, хоча житлові управлінці особливо активно заохочують створення товариств власників житла, проте вони часто забувають попередити мешканців про можливу негативну сторону такої діяльності: про маніпуляції мешканцями або фінансові біди, що виникають з причини некомпетентності голови такого товариства,» – стверджує Неріюс Шараускас, керівник Литовського регіону групи підприємств «Сівінті».

Мешканці повинні оцінити ризик

Одна з найболючіших проблем, з якою зустрічаються товариства багатоквартирних будинків – це відсутність компетенції і знань при здійсненні адміністративної діяльності. Діяльність такого товариства прирівнюється до управління організацією: керівник повинен мати відповідну компетенцію у сфері управління фінансами і адміністрування документів, уміти керувати. Так, лише з преси ми знаємо чимало випадків, коли голова товариства власників житла через відсутність досвіду або маючи інші цілі, переплутав власні фінанси із спільними фінансами мешканців будинку.

За словами Н. Шараускаса, у компанії, що ними володіє група підприємств «Сівінті», часто звертаються голови товариств власників житла з метою консультацій щодо одних чи інших питань, пов’язаних з адмініструванням. «Ми завжди охоче допомагаємо мешканцям, відповідаючи на незрозумілі для них питання, незалежно від форми нашої співпраці. Бувають випадки, коли голова товариства власників житла телефонує, щоб порадитися, як йому слід поводитися в одній чи іншій ситуації при пошуку найкращого рішення. Мета адміністратора – якісно надані послуги і задоволений клієнт,» – твердить спеціаліст.

Необхідно здійснити вичерпний аналіз цін

Хоча товариства власників житла найчастіше створюються з метою досягнення свободи при прийнятті рішень, не всі можливі затрати у діяльності товариства можна оцінити і у багатьох випадках, коли будинок адмініструє таке товариство, сума, що її платять мешканці за адміністрування будинку, значно зростає. Так, наприклад, за адміністрування багатоквартирного будинку площею 3 000 кв. м, у якому є 60 квартир, мешканці будинку у цілому заплатять адміністраторові житлових приміщень оплату за адміністрування, що складає 30-40 євро за місяць. У цю суму входять послуги по догляду за будинком, ведення обліку та інші «невидимі», але необхідні послуги. Тож виникає питання, чи справді можна за таку суму найняти бухгалтера, голову та інший необхідний персонал товариства для догляду за багатоповерхівкою?

«Мешканцям будинку, що діють як товариство, є складно отримати такі ж самі послуги, що їх надає адміністратор, за кількадесят євро. Відповідно до економічних чинників масштабу, суб’єкти приватного бізнесу у більшості випадків отримують найкращі ринкові ціни, у той же час, можливості мешканців отримати послуги за конкурентними цінами є меншими. Завжди знайдуться ті, хто буде стверджувати, що ті чи інші послуги можна отримати дешевше, але часто з’ясовується, що спеціаліст, якого вони пропонують, не виписує рахунків, не платить податків або не може надати гарантій за виконані роботи,» - констатує Н. Шараускас.